Національно-патріотичне виховання

«Патріотичне виховання - це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується»

В.Сухомлинський

На зорі виникнення народу його прагнення було утвердитись на тій землі,на якій вони існували. Захист своєї території накладала відбиток на побут кожної людини. У цей період кожен чоловік був воїном,його гідність відзначалась силою,хоробрістю і відвагою, а необхідними якостями ватажка були мудрість і доблесть.

 На сучасному етапі згідно 11 статті Конституції України» Оборона України, захист її суверенітету,територіальної цілісності і недоторканості покладаються на Збройні Сили України.» А в «Національній Доктрині розвитку освіти»(Указ Президента України 17.04.2002 р.№347) стаття «Національний характер освіти і національне виховання» говориться,що національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду,високої культури міжнаціональних взаємовідносин.

Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності.

Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання. Національне виховання має здійснюватись на всіх етапах навчання дітей та молоді. Опираючись на «Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період  до 2021 р.», схваленої Указом Президента України від 25.06.2013 р.№334,» Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді», схваленої Указом Президента України від 25.10.2002 р.№948,»Концепцію національно-патріотичного виховання молоді»,затверджену наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту,Міністерством освіти і науки України,Міністерством оборони України,Міністерством культури і туризму України від 27.10.2009 р. №3754!981!538!49, наказу Міністерства освіти і науки України від 07.09.2000р.№439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України» видно,що патріотичне виховання переплітається із завданнями соціалізації і індивідуалізації особистості,які на сьогодні полягають у тому,щоби розвивати в учня позитивні загальнолюдські якості,сприяти його адаптації в суспільному житті. Історично українська школа завжди була осередком місцевої громади.

 Сучасна суспільно - політична ситуація в Україні вимагає виховувати соціально адаптовану та громадсько орієнтовану особистість,яка після школи успішно знайде своє місце в житті. Для цього доцільно шкільне мікросередовище сполучити з реальною дійсністю,усе більше уваги приділяти вихованню в молодого покоління почуття патріотизму,відданості загальнодержавній справі зміцнення країни,активної громадянської позиції.

Тому в школі свої уроки роблю осередком становлення громадянина-патріота України готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Історичне джерело патріотизму - це формування зв’язків з рідною землею,рідною мовою,народними традиціями, звичаями та культурою. З усього видно,що армія є не тільки хранителькою кращих традицій суспільства,але й найбільш чистим і піднесеним уособленням духовності. І ці традиції глибокими коренями ідуть в українську історію. Не випадково багато геніїв української культури пройшли через військову службу. Це значить,що армія є не тільки збройна,а й духовна сила. Підростаюче покоління не повинно забувати про те,що їхні предки століттями створювали історію,традиції,які передавали з покоління в покоління, що їх прадіди і діди яскраві приклади вірності військовому обов’язку Батьківщині. Сторінку  в сучасну історію вписують теперішні захисники нашої незалежної України. Патріотизм проявляють наші воїни на сході,захищаючи цілісність держави.

На своїх уроках в основу патріотичного виховання покладаю історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу,значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. Знаю, що це є важливим державним завданням. Всі процеси повинні ґрунтуватися на повазі до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, утверджені поваги до Конституції, державної символіки, державної мови, знанні законодавчих положень про військову службу та військовий обов’язок,про юридичну відповідальність за їх невиконання.

На початку кожного уроку, учні одягнені у військову форму,в строю виконують гімн України. Це повага до державних символів,школярі відчувають себе майбутніми воїнами -захисниками. В епоху сучасних технологій використовую у своїй роботі комп’ютерну техніку,не відмовляюсь працювати і з підручниками.