Мій життєвий шлях

Народився 1 квітня 1959 року в м. Умань Черкаської області, яке згадує Т. Г. Шевченко у поемі "Гайдамаки" :


                Як та хмара,гайдамаки 

                Умань обступили
                Опівночі; до схід сонця
                Умань затопили...
УВ школу пішов на Волині в с. Гупали.

"Є село на Волині,
Де озера скрізь сині
І лелека кружля в небесах.
Тут дитинство чудово
Я провів малиново,
Воно йшло на легких парусах"

"Прийшли у школу ми малі,
Не знали як писати,
А терпеливі вчителі
Могли для нас усе віддати.
Школо ти наша рідненька,
В гарнім селі Гупали.
Вчителька, як мати - ненька
В нашому серці завжди."

По закінченню школи, вступив до Володимир-Волинського педагогічного училища імені А. Ю. Кримського за спеціальністю "Вчитель початкових класів, старший піонервожатий".

"Волинський край, чудовий край!
Озерними очима дивишся ти в далі,
Заходжу я сюди, немов би в рай,
В моїх думках нема печалі.

Ох, як хотіли ми горіти
,
Горіти ясно, а не тліти.

Навчання, спорт і будзагін -

Пройшло це все, як рік один."

Потім працював вчителем 3-го класу Лукашівської середньої школи, Монастирищенського району, Черкаської області.

Після закінчення навчального року пішов виконувати свій конституційний обов'язок - захищати Батьківщину. На флоті служать найкращі - був призваний служити моряком-радистом.


 "3 роки пролетіли

І жити там навчили,

Щоб дружбу зберігати,

Все добре - шанувати!"

Прекрасний, але важкий, веселий і тривожний, але найкращий період - це час навчання в Черкаському педагогічному інституті на факультеті фізичного виховання.

"Усі спішили ми у далі,
Не було в нас тоді печалі.
Роки чудові і ясні -
Прекрасні були тоді дні."

1985 рік - приїзд до селища Завалля, Гайворонського району, Кіровоградської області.

"Завалля - селище прекрасне,
Затоплене цвітінням квіт.
Майбутнє в нього дуже ясне,
Бо золотом є тут - графіт!"

Свою педагогічну діяльність продовжив в Заваллівській загальноосвітній школі-інтернат.

"На околиці красується

Гарна школа-інтернат.

Добротою тут гартується

Сім'я дівчаток і хлоп'ят.

Доля кожної дитини

Привела її сюди.

В школі тут тепло родини:

Радість є, нема біди... "

Вже 30 років живу в інтернатівському колективі вчителів та учнів. Привчаю дітей до здорового способу життя - на уроках фізкультури максимально якісно виконувати всі вправи а потім самостійно їх вдосконалювати.
Своїми розповідями, бесідами та особистим прикладом прививаю любов до людей, України і цим самим виховую патріотів.

Небо синє, жито жовте.

Скрізь квітне калина.

Це земля моїх батьків -

Рідна Україна.



4 коментарі:

  1. Удачі бажаю на Вашому життєвому шляху.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ось таке моє життя.Оглядаюсь і бачу Волинь,Черкащину,Кіровоградщину і школу-інтернат у Заваллі.Приємно.А скільки ще цікавого попереду.

      Видалити
  2. Нехай попереду на вас чекає Перемога!

    ВідповістиВидалити